Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (26)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (15)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Абашина Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
1.

Абашина Н. М. 
Інформаційно-педагогічні технології компетентністного підходу в системі безперервної медичної освіти [Електронний ресурс] / Н. М. Абашина // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2013. - № 4. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2013_4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.884 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Абашина Н. М. 
Сучасні аспекти синдрому сухого ока при системних захворюваннях в практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / Н. М. Абашина, В. Ю. Гаєвська, Л. М. Демид // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.951 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Абашина Н. С. 
Н. Булик "Львівська археологія ХІХ - початку ХХ століття: дослідники, наукові установи, музеї". Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Львівський інститут економіки і туризму, 2014. — 304 с. [Електронний ресурс] / Н. С. Абашина, А. С. Яненко // Археологія. - 2015. - № 1. - С. 145-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2015_1_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 826.594 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Абашина Н. С. 
До 100-річчя Євгенії Володимирівни Махно [Електронний ресурс] / Н. С. Абашина, Г. О. Станиціна // Археологія. - 2014. - № 3. - С. 108-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2014_3_13
6 февраля 2013 г. исполнилось 100 лет со дня рождения Евгении Владимировны Махно - одного из ведущих специалистов в области раннеславянской археологии. Она начала работать в Институте археологии НАН Украины в 1938 г., за год до окончания Киевского государственного университета им. Т. Шевченко. По дороге домой из Института 9 сентября 1992 г. оборвалась жизнь исследовательницы. Значительную часть научной деятельности Е. В. Махно составляли полевые исследования - разведки и раскопки. В целом она приняла участие в работе 48-ми экспедиций, в 30-ти из них была начальником экспедиции или отряда. Научное наследие Е. В. Махно - это более 60 публикаций и многочисленные научные отчеты, посвященные памятникам от эпохи бронзы до древнерусского времени, а также своды памятников зарубинецкой и Черняховской культур. Но главной темой Е. В. Махно было изучение Черняховской культуры, которую она считала славянской. Исследовательница также является автором археологической части 25-томного издания "История городов и сел Украинской ССР".
Попередній перегляд:   Завантажити - 239.682 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Абашина Н. С. 
До 90-річчя Володимира Даниловича Барана [Електронний ресурс] / Н. С. Абашина, О. В. Петраускас // Археологія. - 2017. - № 3. - С. 3-4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2017_3_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 573.717 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Корпусова В. М. 
Історіософія В. П. Петрова як методологія етногенетичних студій [Електронний ресурс] / В. М. Корпусова, Н. С. Абашина // Археологія. - 2019. - № 4. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2019_4_3
Исполнилось 125 лет со дня рождения украинского археолога, философа, литературоведа, лингвиста, фольклориста, этнографа, историка, педагога, писателя, доктора филологических наук, профессора Виктора Платоновича Петрова (псевдонимы: В. Домонтович, Виктор Бер, Виктор Петренко, Борис Вериго). В. П. Петров разработал новую теорию этногенеза, назвав ее исторической, и предложил выделить этногенетику как отдельную научную дисциплину, которая имеет свои задания, источники, методику и методологию. Методология всех этногенетических исследований В. П. Петрова, основной проблемой которых было происхождение украинского народа, базируется на его историософской концепции истории как бытия человечества, отличается от других существующих философий, в том числе марксистской. В пределах историософии, как отдельную область исследования, ученый считал необходимым выделить этнософию. Оригинальной является периодизация истории в концепции В. П. Петрова. Ее основной тезис заключается в том, что исторический процесс расчленен на замкнутые и самодостаточные временные отрезки - эпохи, между которыми есть не только разрыв, но и связь. В. П. Петров отрицал творческую самодостаточность времени в истории на основании своих представлений о дискретности исторического бытия и отречения от представлений об эволюционном прогрессе, как движении вперед. Из этого вытекает его тезис об устранении времени из исторических исследований. Как считал В. П. Петров, человек, проблема которого всегда была в центре его внимания, воспринимает мир через идеологию своей эпохи. Она отражает способ бытия эпохи, в которой структурообразующей категорией является истина, определяющая развитие политических, экономических, моральных, эстетических и других категорий. Идеологию эпох В. П. Петров прослеживал на конкретном историческом материале. В истории человечества ученый выделил три эпохи: средневековье, идеологией которого была теология; новое время с идеологией гуманизма; наше время, наступившее в XX в. Незавершенные исследования В. П. Петрова о доистории человечества были опубликованы посмертно. Петров рассматривал историю как бытие человечества не только в аспекте биологического воспроизводства, а и в культурно-историческом аспекте. Фактором исторического развития человечества, не менее важным, чем прогресс, В. П. Петров считал кризис и регресс. Из этого тезиса следует утверждение В. П. Петрова: процесс этногенетического развития осуществляется благодаря смещению, разрыву, перелому между эпохами, а не эволюционным путем, не по восходящей линии развития. Этногенетический процесс является дискретным. Процесс формирования этносов происходит в соответствии с особенностями каждой эпохи, поэтому этносы разных эпох, являясь "надэпохальной" категорией, благодаря смещению, разрыву, перелому между эпохами, не тождественны. В пределах каждой эпохи были свои особенности и отличия в этногенезе отдельного народа. В наше время стало ясно, что историософия и этногенетическая концепция В. П. Петрова отвечают новейшим научным теориям, и связаны с современными философскими направлениями.
Попередній перегляд:   Завантажити - 214.98 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Абашина Н. С. 
У пошуках витокiв слов’ян. До 100-рiччя вiд дня народження Є. В. Максимова [Електронний ресурс] / Н. С. Абашина // Археологія. - 2021. - № 2. - С. 5-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2021_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.622 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Абашина Н. С. 
Життєвий шлях і наукова спадщина В. А. Богусевича [Електронний ресурс] / Н. С. Абашина // Археологія і давня історія України. - 2022. - Вип. 2. - С. 5-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhdiu_2022_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.587 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Абашина Н. С. 
Дослідник Успенського собору Києво-Печерської лаври: до 120-річчя від дня народження М. В. Холостенка [Електронний ресурс] / Н. С. Абашина // Археологія. - 2022. - № 4. - С. 137-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhl_2022_4_13
Розглянуто життєвий шлях і творчий доробок видатного українського архітектора, дослідника й реставратора пам'яток архітектури, педагога Миколи В'ячеславовича Холостенка (1902 - 1978). Значне місце в його діяльності посідають дослідження Успенського собору Києво-Печерської лаври, за результатами яких він простежив архітектурну історію пам'ятки та відтворив первинний вигляд собору й виконав реконструкцію церкви св. Іоанна Предтечі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.014 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського